[від гр. morphe – форма, structura – будова, взаємне розміщення складових частин] – сукупність порівняно великих форм рельєфу континентів або дна океанів, які утворилися переважно під впливом ендогенних процесів (гори, височини, плоскогір’я, кряжі та ін.). Їх морфологічні відмінності визначаються неоднаковою будовою та історією розвитку окремих ділянок земної кори. У порівнянні з найбільшими елементами рельєфу Землі - материками, океанічними улоговинами, серединно-океанічними хребтами, які є елементами геотектури, елементи морфоструктури є формами ІІ порядку. Термін запропоновано відомим російським геоморфологом, акад. І.П. Герасимовим (1946).