МОНОЛІТ

[від гр. monos – один, lithos – камінь] – 1. Геологічне породне тіло, яке не має порушень суцільності. Це суцільна брила кристалічних порід. Серед них виділяють природні і штучні (вирізблені людиною). Серед найбільших природних виділяють: моноліт (гора) Огастус у Західній Австралії; Гібралтарська скеля в Гібралтарі;  Бен-Амера у Мавританії; Стоун-маунтін в Апалачах, США, штат Джорджія; Улуру у Центральній Австралії, Ель-Капитан у национальному парку Йосеміті, США, штат Каліфорнія; Скеля Моро у національному парку Секвойя, США, штат Каліфорнія; Пан-ді-Асу́кар (Цукрова голова) у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. 2. Зразок гірської породи відповідної форми і розміру, відібраний з масиву без порушення природної структури і складу з метою подальших лабораторних досліджень. Моноліти глинистих порід частіше відбираються із шурфів.