[від гр. mikros – дрібний, lithos – камінь * рос. микролит; англ. microlite; нім. Mikrolith] – 1. Дуже рідкісний мінерал класу оксидів. Залежно від складу розрізнять мікроліти: титанистий (титан-мікроліт), баріїстий, ніобіїстий, свинцевистий (плюмбомікроліт), уранистий (уран-мікроліт) та ін. Зустрічається в пегматитах і амазонітових гранітах у формі дрібних октаедричних кристалів, а також включень у вигляді зерен. Колір різноманітний залежно від домішок: жовтий, бурувато-жовтий, янтарний, червонуватий, сіруватий, бурувато-чорний, зеленувато-бурий. Прозорий. Блиск скляний. Густина 6,3. Твердість 5,0-5,5. Сингонія кубічна. Злам нерівний. Вперше описаний у 1835 р. (Ch.U.Shepard) на острові Уто поблизу Стокгольму, Швеція. Родовища переважно зосереджені на Уралі (РФ), зустрічається також у США (шт. Массачусет), Анголі, Австралії, Італії, Казахстані, Норвегії. 2. Дуже дрібні кристали голчастої або пластинкоподібної форми, які зустрічаються серед основної маси ефузивних порід.
