[від гр. meteoros – той, що ширяє в повітрі] – космічні мінеральні тіла, що падають на Землю із міжпланетного простору. Метеорити містять всі земні хімічні елементи. За складом поділяються на залізисті, залізо-кам’яні, кам’яні та склуваті. За розміром – на великі, середні та мікрометеорити. Основними зовнішніми ознаками метеориту є кора плавлення, регмагліпти і магнітність. Кора плавлення являє собою підплавлений (при температурі близько 18000 С) і знову затверділий тонкий шар речовини метеорита. Регмагліпти - це характерні заглиблення на поверхні метеориту, що нагадують відбитки пальців на м'якій глині. Як правило, вона має чорний колір і матову поверхню (всередині метеорит більш світлий). Всі метеорити магнітні, камяні - за рахунок включень заліза. Вік метеоритів змінюється від сотень млн до 3,5-4,5 млрд рр. (вік окремих перевищує вік Сонячної системи). Щороку на Землю падає близько 18 тис. метеоритів, які важать 2 тис. тон. Активно використовуються для розчленування товщ осадових порід, а також для встановлення абсолютного віку Землі.
