[від фр. Menilontant – назви місцевості поблизу Парижа] – історична назва менілітових бітумінозних аргілітів, що складають основну масу порід менілітової світи Українських Карпат. Назва пов’язана з мінералом менілітом. Вік олігоцен-міоценовий. Залягають потужними шарами від десятків метрів до 1200 м смугою уздовж пн.-зх. схилу Карпат від кордону з Польщею на півночі до Румунії на півдні. Вміщують органічну речовину (кероген) до 20-30%. Колір темно-сірий, чорний. Густина 2,14-2,18 г/см3. Вологість 0,4-0,7%. Теплота згоряння 4-8 МДж/кг. При вивітрюванні розпадаються на тонкі (0,5-1 мм) пластинки. Геологічні запаси М.С. на території України до глибини 200 м складають понад 500 млрд т. Перспективи практичного використання: джерело сланцевого газу, біостимулятори росту рослин, заповнювачі легких бетонів (при нагріванні до 12000С) тощо.