МЕЛІОРАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

[від лат. melioratio – покращення] – 1. Процес штучної зміни складу, структури і властивостей масивів гірських порід з метою попередження деформацій підвалин будівель і споруд, схилів і укосів, створення протифільтраційних завіс і екранів, збільшення несучої здатності паль і анкерних пристроїв тощо. Залежно від інженерно-геологічних умов та конкретних проектів використовується механічне ущільнення, дренування, ін’єкційне ущільнення і закріплення, термо- і кріозміцнення порід і ґрунтів. 2. Розділ інженерної геології (інженерного ґрунтознавства), пов’язаний з розробкою теорії, методики і методів цілеспрямованої зміни властивостей порід і їх масивів.