[від лат. manganum – манган (марганець) * рос. манганит; англ. manganite; нім. Manganit; фр. manganite, acerdese; ісп. manganita] – мінерал класу оксидів та гідрооксидів, основний оксид мангану ланцюжкової будови. Формула: MnO[OH]. Домішки: SiO2, Fe2O3, Al2O3, CaO. В гідротермальних жилах утворює друзи, щітки кристалів, в осадових родовищах – щільні, натічні, оолітові, рідше зернисті агрегати. Колір темно-сірий до чорного. Риска бура. Блиск напівметалічний. Сингонія моноклінна. Густина 4,33. Твердість 4. Крихкий. Злам нерівний. Утворюється переважно при вивітрюванні порід, що містять марганець. Формується також у низькотемпературних гідротермальних умовах. Разом з піролюзитом, псиломеланом, родохрозитом та ін. мінералами утворює марганцеві руди осадово-морських родовищ (Чіатурі в Грузії, Нікопольське в Україні та ін.).
