[від гр. magnetis – магніт] – природне магнітне поле, зумовлене переважно внутрішніми (ядерними) джерелами. Розрізняють головне (зумовлене механіко-електромагнітними процесами у зовнішньому ядрі), аномальне (пов’язане переважно з намагніченістю гірських порід) і зовнішнє магнітне поле Землі (зумовлене навколоземними струмами). У навколоземному просторі магнітне поле проявляється у вигляді магнітосфери. Магнітне поле Землі постійно змінюється: рухаються магнітні полюси, змінюється полярність - північний і південний магнітні полюси міняються місцями. Інформація про зміни полярності - інверсіях магнітного поля зафіксована в гірських породах і рудах, що містять феромагнітні мінерали (магнетит, гематит, титаномагнетит). Вивчення магнітного поля Землі сприяє розвитку магнітних методів пошуку і розвідування корисних копалин, методів орієнтування, вирішенню екологічних проблем тощо.