один із генетичних типів четвертинних відкладів, утворений в результаті діяльності льодовиків. Поділяються на власне льодовикові (гляціальні або морени) і водно-льодовикові (флювіогляціальні). Складені несортованими пухкими уламковими породами (валунними глинами, суглинками, супісками, пісками з включеннями валунів, гальки, щебеню. Утворюють складні поєднання (льодовикові комплекси або льодовикові формації). Розповсюджені серед відкладів четвертинної системи. Також зустрічаються серед відкладів протерозою, палеозою у вигляді ущільнених, іноді зцементованих і навіть метаморфізованих товщ – тилітів. У північних областях України та долині Дніпра до широти Дніпропетровська поширені Л.В. дніпровського зледеніння. Морена представлена несортованими уламками корінних порід, валунними суглинками, глинами, супісками. Ці відклади формуються безпосередньо рухомим льодом. Їх потужність в межах України змінюються в широких межах – від 0,5 м до 18 м. Відповідно до форм нагромадження морени утворюється рівнинний, горбистий, друмлінний або кінцево-моренний ландшафти. Синонім – гляціальні відклади.
