[від гр. polys - численний; typos - форма, зразок * англ. polytypism, нім. Polytypism, рос. политипизм] - особливий, одномірний поліморфізм у кристалах, що виникає в результаті чергування або повертання шарів. Структури, побудовані з однакових або схожих шарів або пакетів з різною послідовністю їх чергування називають політипами. Утворення політипів характерно для шаруватих силікатів, уранових слюдок, графіту, піротину, муассаніту та ін. Опис політипів проводиться з використанням цифрових і буквених індексів, наприклад, 2Н для графіту. Цифра 2 вказує на кількість шарів, що чергуються в елементарній комірці уздовж осі С. Буква Н вказує на гексагональний тип комірки. Політипні модифікації виявляються методами рентгенографії і електронної мікроскопії. Термін уведений фр. хіміком Г. Баумгауером у 1912 р. під час вивчення кристалічних модифікацій SiC.