[від грец. pan - вся, nótos - південь, дослівно - "вся південна земля"] - гіпотетичний суперконтинент, який існував у неопротерозої (едіакарії) у приполярних широтах впродовж 0,63-0,57 млрд років тому. Вперше описаний амер. геологом Іеном В.Д. Діелом у 1997 р. (Ian W.D. Dalziel, 1997). Сформувався із уламків суперконтиненту Родінії - Прото-Лавразії і Прото-Гондвани. Проіснував усього близько 60 млн років і розпався на межі протерозою-фанерозою на континент Гондвану і міні-континенти Балтику, Сибір і Лаврентію. Пізніше (330 млн р.) ці континенти об'єднались у суперконтинент Пангею. Палеогеографічні реконструкції засвідчують розташування Паннотії поблизу Південного полюсу і як наслідок - існування в його межах потужного зледеніння.
