Костянтин Матвійович Феофілактов (20.10(1.11).1818 - 21.01(3.02).1901) - видатний російський (український) геолог-мінералог, доктор природничих наук (від 1851), професор кафедри мінералогії і геології (від 1971), декан фізико-математичного факультету (1877-1880, 1884-1887), ректор (1880-1881) Імператорського університету Святого Володимира (сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Є засновником київської школи геологів.
Народився 20 жовтня (1 листопада) у Санкт-Петербурзі. Закінчив (1841) фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту (Санкт-Петербург). Був залишений в інституті для спеціальних занять з мінералогії та геології. Стажувався (1883-1885) в університетах Європи. У 1845 р. призначений ад'юнктом кафедри мінералогії та геології університету Св. Володимира у Києві. Одержав ступінь магістра (1949) після захисту дисертації "О юрских и меловых осадках Киевской губернии", а доктора (1951) - за захист дисертації "О кристаллических породах губерний Киевской, Волынской и Подольской". У 1852 р. призначений на посаду екстраординарного професора, у 1853 р. - ординарного, а у 1871 р. одержав звання заслуженого ординарного профессора кафедри мінералогії і геології. Був деканом (1877-1970, 1884-1887) фізико-математичного факультету, а також ректором (1880-1881) університету Святого Володимира.
Від 1864 р. бесперервно досліджував геологію території сучасної України, переважно Правобережжя. Серед результатів - геологічна карта Київської губернії (масштаб: в одному дюймі 10 верст (1:420000), детальна геологічна карта Києва (масштаб: в одному дюймі - 200 сажнів (1:16800). Ці карти, відзначені преміями Російського мінералогічного товариства (1876), були початком геологічного вивчення і картографування території України. Також К.М. Феофілактов заклав основи гідрогеологічного і інженерно-геологічного вивчення території Середнього Подніпров'я. Він першим науково обгрунтував перспективи артезіанського водопостачання Києва, вперше детально вивчав природу київських зсувів і запропонував шляхи боротьби з ними. Брав активну участь у розвідці в Київській губернії родовищ вугілля, марганцю, родовищ залізних руд Полісся і родовищ кам’янобудівельних матеріалів. Своїми геологічними розвідками він передбачив існування Дніпровсько-Донецького прогину. Зібрана Феофілактовим К.М. численна колекція мінералів і порід (понад 3000 одиниць) склала основу майбутнього геологічного музею Київського університету.
Впродовж 46 років (1845-1891) викладав в університеті курси мінералогії та геології на природничому відділенні фізико-математичного та на медичному факультеті. Був дійсним членом наукових товариств дослідників природи Москви, Харкова. Санкт-Петербурга, Києва.
Народився 20 жовтня (1 листопада) у Санкт-Петербурзі. Закінчив (1841) фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту (Санкт-Петербург). Був залишений в інституті для спеціальних занять з мінералогії та геології. Стажувався (1883-1885) в університетах Європи. У 1845 р. призначений ад'юнктом кафедри мінералогії та геології університету Св. Володимира у Києві. Одержав ступінь магістра (1949) після захисту дисертації "О юрских и меловых осадках Киевской губернии", а доктора (1951) - за захист дисертації "О кристаллических породах губерний Киевской, Волынской и Подольской". У 1852 р. призначений на посаду екстраординарного професора, у 1853 р. - ординарного, а у 1871 р. одержав звання заслуженого ординарного профессора кафедри мінералогії і геології. Був деканом (1877-1970, 1884-1887) фізико-математичного факультету, а також ректором (1880-1881) університету Святого Володимира.
Від 1864 р. бесперервно досліджував геологію території сучасної України, переважно Правобережжя. Серед результатів - геологічна карта Київської губернії (масштаб: в одному дюймі 10 верст (1:420000), детальна геологічна карта Києва (масштаб: в одному дюймі - 200 сажнів (1:16800). Ці карти, відзначені преміями Російського мінералогічного товариства (1876), були початком геологічного вивчення і картографування території України. Також К.М. Феофілактов заклав основи гідрогеологічного і інженерно-геологічного вивчення території Середнього Подніпров'я. Він першим науково обгрунтував перспективи артезіанського водопостачання Києва, вперше детально вивчав природу київських зсувів і запропонував шляхи боротьби з ними. Брав активну участь у розвідці в Київській губернії родовищ вугілля, марганцю, родовищ залізних руд Полісся і родовищ кам’янобудівельних матеріалів. Своїми геологічними розвідками він передбачив існування Дніпровсько-Донецького прогину. Зібрана Феофілактовим К.М. численна колекція мінералів і порід (понад 3000 одиниць) склала основу майбутнього геологічного музею Київського університету.
Впродовж 46 років (1845-1891) викладав в університеті курси мінералогії та геології на природничому відділенні фізико-математичного та на медичному факультеті. Був дійсним членом наукових товариств дослідників природи Москви, Харкова. Санкт-Петербурга, Києва.