[від назви селища Толей, земля Саар, Німеччина * рос. толеит; англ. tholeiitic basalt; нім. Tholeiit] - різновид базальту, вулканічна гірська порода, в якій відсутні порфірові включення. Складений основним плагіоклазом (лабрадором), піроксенами (піжонітом, авгітом, гіперстеном), базальтовою роговою обманкою, кварцом, олівіном. Проміжки між порфіровими включеннями заповнені вулканічним склом та мікролітами і дендритами плагіоклазу та рудного мінералу. Т. є найбільш розповсюдженим різновидом базальтів, дещо пересиченим SiO2, на відміну від лужних (олівінових) базальтів, що відрізняються недонасиченістю SiO2. Синонім - толеїтовий базальт.
