Тривалий (сотні млн рр.) інтервал холодного клімату в історії Землі, що супроводжувався формуванням континентальних льодовикових покривів. У межах льодовикових ер виділяють льодовикові періоди тривалістю десятки млн рр., які, у свою чергу, складаються із льодовикових епох - зледенінь (гляціалів), що чергуються з міжльодовиків'ями (інтергляціалами). В історії Землі виділяють п'ять льодовикових ер: 1) Каапвальська (Понгола) мезоархейська (2,95-2,9 млрд рр.); 2) Гуронська палеопротерозойська (2,4-2,1 млрд рр.); 3) Африканська (Кріогенійська) неопротерозойська (750-540 млн рр.); 4) Гондванська палеозойська (440-260 млн рр.); 5) Антарктична пізньокайнозойська (35 млн рр. - нині). Льодовикові ери близькі між собою за тривалістю (близько 200 млн рр.), структурою (складаються з 3-6 дискретних льодовикових періодів) та динамікою (розпочинались із коротких льодовикових періодів, які з часом збільшували тривалість та інтенсивність; у кінці швидко деградували). Чинником глобальної кліматичної циклічності є синергетичний ефект від геодинамічних процесів, вулканізму та астрономічних циклів.
