[від лат. Lutetia – латинської назви Парижа] – другий знизу ярус еоценового відділу палеогенової системи Міжнародної хроностратиграфічної шкали. Включає відклади, сформовані впродовж 48,6-40,4 млн рр. тому. Встановлений французьким геологом А. Лаппараном (1883). Стратотипом є розріз вапняків на околиці Парижа (римська Лютеція). На півдні України (в Криму) представлений товщами нумулітових вапняків і глин з численними рештками крабів; на півночі України – безкарбонатними піщано-глинистими відкладами. Позначається індексом P2l.
Таблиця 1: Лютецький ярус у складі палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1: Лютецький ярус у складі палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр. тому |
| Палеогенова | Олігоценовий | Хаттський | 28,1—23,03 |
| Рюпельський | 33,9—28,1 | ||
| Еоценовий | Приабонський | 37,8—33,9 | |
| Бартонський | 41,2—37,8 | ||
| Лютецький | 47,8—41,2 | ||
| Іпрський | 56,0—47,8 | ||
| Палеоценовий | Танетський | 59,2—56,0 | |
| Зеландськй | 61,6—59,2 | ||
| Данський | 66,0—61,6 |