СМЕКТИТ

Розділ: 
[від гр. smektos - розмиватись] - група тонкодисперсних глинистих мінералів (монтморилоніт, бейделіт, нонтроніт, сапоніт і гекторіт), загальною властивістю яких є яскраво виражена здатність до внутрішньокристалічного набухання. Смектити складені силікатними шарами, розділеними міжшаровими проміжками, що заповнені молекулами води і обмінними катіонами. Силікатні шари у таких структурах утворюють комбінацію двох тетраедричних і однієї октаедричної сітки. Відповідно їх називають 2:1 шарами. Виділяють діоктаедричні та тріоктаедричні різновиди смектитів. Серед діоктаедричних виділяють власне монтморилоніти, бейделіти і нонтроніти. Серед тріоктаедричних різновидів найбільше розповсюджені сапоніти. Структура, хімічний склад, тип обмінних іонів і невеликий розмір кристалів смектитових мінералів обумовлюють декілька унікальних властивостей. До них належать велика хімічно активна площа поверхні,  висока катіонообмінна ємкість, унікальні гідратаційні характеристики. При взаємодії з водою смектити значно розбухають, стають високо пластичними. Утворюються в широкому діапазоні фізико-хімічних і термодинамічних умов. Смектити є первинною кристалічною фазою, з перетворенням якої розпочинається історія виникнення цілої групи породотвірних мінералів. Зустрічаються у різноманітних геологічних обстановках верхньої оболонки земної кори: у грунтовому покриві, сучасних і давніх корах вивітрювання, у різних типах осадових і вулканогенно-осадових порід. Використовується при бурінні свердловин, у виноробстві, у ливарному виробництві, сільському господарстві, прикладній екології, будівництві, медицині.