[від від гр. asthenes – слабкий, пластичний; lithos – камінь * англ. asthenolith, нім. Astenolith ] – за первинним визначенням (B. Willis, 1938), магматичне тіло, виокремлене серед твердих товщ земних надр у результаті локального розплавлення. Останнє обумовлене виділенням тепла при розпаді локально сконцентрованих радіоактивних елементів. Історичний розвиток астеноліту включає локальне розплавлення, переміщення (міграцію), охолодження, затвердіння, переплавлення.
За рос. геологом Білоусовим В.В. (1966), астеноліт – виокремлене тіло базальтового розплаву, сформоване в астеносфері під впливом високого тиску і особливо температури. Завдяки меншій щільності речовини астеноліт переміщується догори, проплавляючи вищезалягаючі товщі. Астеноліти поповнюють земну кору базальтовою магмою, а також обумовлюють процеси регіонального метаморфізму і гранітизації. Підняття астенолітів відбувається в зонах глибинних розломів. Основні маси астенолітів зупиняються біля підошви літосфери і це приводить до формування виступів на поверхні астеносфери. Астеноліти слугують основним чинником речовинного, термічного і механічного впливу на літосферу і земну кору.