МОРОЗ СЕРГІЙ АМВРОСІЙОВИЧ

Сергій Амвросійович Мороз (21.02.1937 - 16.07.1997) - видатний український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Народився 21 лютого 1937 р. у Києві. Закінчив (1960) геологічний факультет Київського державного університету (КДУ) ім. Т.Г. Шевченка. Після закінчення університету став до роботи в Інституті геологічних наук (ІГН) АН УРСР. З 1962 до 1971 р.  працює на геологічному факультеті КДУ старшим геологом в експедиції Науково-дослідного сектору, начальником Науково-дослідної частини, старшим науковим співробітником. У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Сумська світа палеоцену Дніпровсько-Донецької западини», а у 1971 р. - докторську дисертацію «Палеоцен Дніпровсько-Донецької западини», ставши наймолодшим за віком доктором геолого-мінералогічних наук у колишньому СРСР.
Впродовж 1976-83 рр. працював професором на геолого-географічному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, 1977-83 рр. очолював кафедру палеонтології та регіональної геології. Одеський період науково-викладацької діяльності для професора С.А. Мороза був достатньо дійовим і творчим. Результати геологічних розвідок були згодом викладені у монографії «Геологічна будова Північного Чорномор’я» (1995). Зокрема, на півдні України він встановив причину відсутності у нормальному стратиграфічному розрізі вище понтичних відкладів осадів кімерію – пліоцену.
1983-97 рр. професор, 1984-97 рр. - завідувач кафедри загальної та історичної геології геологічного факультету Київського державного університету.
С.А. Мороз відрізнявся надзвичайно широким колом наукових інтересів. Він опрацьовував проблеми геологічної будови континентів і Світового океану, стратиграфії і палеонтології, палеогеографії і тектоніки, геології нафти і газу, географічного землезнавства, теорії біосфери та охорони довкілля, історії, методології і філософії наук про Землю. Розроблена ним оригінальна стратиграфічна схема палеогенової системи Східноєвропейської платформи (СЄП) і Кримсько-Кавказької області донині використовується в Україні та за кордоном. Вчений вперше розшифрував олістостромну природу загадкових Канівських гір. Дослідником опрацьована також оригінальна методолого-філософська концепція біосферної форми руху земної матерії, що безпосередньо є продовженням ідейної спадщини насамперед В.І. Вернадського та його учня Я.В. Самойлова.
У науковому доробку вченого понад 250 праць, серед яких близько 50 книг і брошур. Це одноосібні і колективні монографії, присвячені стратиграфії палеогенових відкладів: «Проблема Датського ярусу Руської платформи» (1967); «Палеоцен Дніпровсько-Донецької западини» (1970); «Фауна молюсків палеоцену Дніпровсько-Донецької западини» (1972); «Кайнозойські моря Донбасу» (1975); «Розвиток і зміна молюсків на рубежі мезозою і кайнозою» (1981); «Геологія Північного Чорномор’я» (1995). Проблеми геологічної будови та екології континентів і Світового океану висвітлені у монографіях (у співавторстві з О.Ю. Митропольським): «Геологічний пошук у Світовому океані» (1986); «Модель морского кремненакопления» (1988); «Екологія внутрішніх морів за умов антропогенного стресу» (1989); «Геохімічний моніторинг Чорного моря» (1990); «Теоретичні та методологічні питання вивчення морських геосистем» (1995). Широко відомі особисті і колективні (разом з Є.П. Ларченковим і В.І. Онопрієнком) монографії з історії, методології та філософії наук про Землю: «Філософські проблеми геологічної науки» (1983); «Просторово-часові аспекти стратиграфії» (1988); «Методологічний аналіз стратиграфічних границь» (1988); «Основи пізнавального процесу в сучасній геології» (1989). З грифом Мінвузу СРСР видрукував перший в країні навчальний посібник «Методологія геологічної науки» (1985). Оригінальністю і змістом приваблюють науково-популярні монографії вченого: «Біля джерел життя на Землі» (1979); «Геологія і науковий світогляд» (1990); «Природа і етнос» (1994). Наприкінці 1996 р. було опубліковано фундаментальне двокнижжя  С.А. Мороза «Історія біосфери Землі». На думку акад. І.І. Чебаненка, ця праця "є теоретичною та методологічною основою нового напрямку геологічної науки – геологічної екології. Ці дві книжки мають остаточно переконати всіх у тому, що саме Ви є сьогодні провідним знавцем питань стратиграфії та історичної геології нашої планети Землі". Див. також http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2017_3_14


 Рис. 1. Мороз Сергій Амвросійович - видатний геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор