[від гр. leimon – лука, болото] – природний складний агрегат близьких за складом мінералів, сумішей оксидів і гідроксидів Fe3+: гетиту, гідрогетиту, лепідокрокіту, гідролепідокрокіту, гідрогематиту (мінералоїд). Формула: HFeO2•nH2O, де n до 4. В якості домішок присутні гідроксиди і оксигідрати алюмінію та марганцю, кремнезем, глинисті мінерали. Зустрічається в осадових породах у вигляді щільних землистих, порошкоподібних скупчень, натічних мас, конкрецій, оолітів, псевдоморфоз по піриту, сидериту, рідше – по гематиту. Колір бурий, світло-жовтий, коричневий. Риска іржаво-бура, жовта. Блиск матовий або металічний. Твердість нестала, частіше 4-5. Походження гіпергенне. Зустрічається в латеритних корах вивітрюванння, зонах окиснення рудних родовищ. Накопичується при діагенезі озерних і морських осадків, а також при окисненні залізовмісних болотних фацій. Утворює псевдоморфози по породотвірним мінералам, що вміщують залізо, а також по дереву. Значну роль в утворенні Л. відіграють бактерії. Сировина для виготовлення заліза та фарб. Синонім – бурий залізняк. Стара українська назва - жовтильниця.
