ЛЕПІДОДЕНДРОНИ (LEPIDODENDRON)

[від гр. lepidos – луска, dendron дерево] – вимерлі гігантські деревовидні рослини типу плауноподібних, що досягали висоти 30-40 м. Стовбур мав діаметр до 2 м, а його поверхня була вкрита корою зі своєрідним орнаментом у вигляді спірально розміщених ромбовидних лусочок. Існували з кінця девонського до пермського періоду палеозойської ери (розквіт – у карбоні).
Рис. 1. Лепідодендрон. Реконструкція загального вигляду рослини
Рис. 2. Фрагменти стовбура лепідодендрона. Палеоботанічний музей у Кордові, Іспанія