ЛАТЕРИТНА КІРКА

[від лат. later – цегла] – щільна (рідше пориста, кавернозна) крупно- або дрібноуламкова порода, яка складає верхню зону латеритної кори вивітрювання. Складається з кремнезему, глинозему, оксидів та гідроксидів феруму (заліза). Потужність 3-5 м, рідше 10-15 м. Утворюється в умовах жаркого клімату при чергуванні вологих і сухих сезонів, а також за рахунок переміщення і кристалізації глинозему і оксидів феруму в нижніх частинах ґрунтового профілю.