ЛАРАМІЙСЬКА ТЕКТОНІЧНА ФАЗА

[від назви хребта Ларамі у сх. частині Скелястих гір, США] – епоха тектогенезу в кінці крейдового – початку палеогенового періодів, яка зумовила тектонічні деформації (складчастість), магматизм та гороутворення. Найбільш повно проявила себе в межах Скелястих гір (США). Мала місце також в Андах Пд. Америки, в Сіхоте-Аліні, Зх. Камчатці та в басейні р. Анадир, а також в ряді складчастих гірських систем альпійського поясу Євразії. Впродовж Л.Т.Ф. утворилися численні гранітні інтрузії, а також пов’язані з ними зруднення.