[від гр. lakkos – порожнина, lithos – камінь * рос. лаколит; англ. lacсоlith; нім. Lakkolith; фр. lacсоliths; ісп. laсоlita] – форма залягання магматичних гірських порід у вигляді невеликого (від сотень метрів до 3-6 км у перерізі) інтрузивного лінзовидного, куполоподібного, грибоподібного гіпабісального тіла, у якого як підошва, так і покрівля згідні з вмісними породами. Верхня поверхня (покрівля) куполовидна, тоді як нижня (підошва), до якої підходить підвідний канал – рівна, паралельна шарам, плоска. Утворюється при вторгненні переважно кислої (середньої) магми в товщу осадових порід і піднімання відкладів, що залягать вище. Має дайкоподібний підвідний канал. Денудовані Л. відомі в Передкавказзі в районі П’ятигорська (г. Машук, г. Залізна та ін.), в Криму (г. Аю-даг, г. Кастель та ін.).
