[від укр. лава, лавка – довге сидіння; від того, що на Донбасі у XIX ст. шахтарям у вибоях доводилося працювати сидячи] – підземна очисна горизонтальна (або похила) гірнича виробка значної протяжності (від декількох десятків до 250-300 м), один бік якої обмежується вибоєм (масивом корисної копалини), а другий – закладальним матеріалом або обваленими породами виробленого простору. Має виходи на транспортний і вентиляційний штреки.
