[від давньо-тюркського gorum – кам’янисті розсипи] – своєрідний потік кам’яних брил та щебеню (колювію), який повільно сповзає зі схилів гір під впливом морозного зсуву, десерпції, соліфлюкції та сили тяжіння. В К. брили зорієнтовані своїми довгими осями у напрямку руху. Часто під брилами К. тече водний потік. Нерівномірний рух кам’яного матеріалу зумовлює утворення на схилах невеликих брилових терас. Розрізняють К. активні (ті, що рухаються) і неактивні (нерухомі). Останні розміщені біля нижнього кінця потоку і заростають лісом. Розповсюджені в областях розвитку суворого (арктичного) клімату і наявності багаторічномерзлих порід під впливом комплексу факторів: фізичного вивітрювання, спучування крупноуламкового матеріалу, десерпції, суфозії, формування мілкозему тощо. Синоніми: потік кам’яний, кам’яна ріка.
