КУЕСТА

[від ісп. сuesta – схил гори] – денудаційна форма рельєфу, височина у вигляді пасма з асиметричними схилами: похилим, що співпадає з кутом падіння стійких броньованих пластів, та крутим у вигляді уступу, що зрізує пласти поперек залягання. Розповсюджені на територіях, де виходять на поверхню і денудуються монокліналі. Можуть бути складені вапняками, мергелями, пісковиками та ін. породами. Типові К. відомі в Криму, на Пн. Кавказі, у Франції та ін. Синонім – квеста.
Рис. 1. Стрімкий схил куести у Кавказькому біосферному заповіднику
Рис. 2. Моноклінальне залягання пластів порід у куесті
Рис. 3. Куести на околиці Сімфериполя, Крим