[від гр. xelon – дерево, lithos – камінь] – скам’яніле дерево з мінеральним складом халцедону, яшми, рідше опалу. Це псевдоморфоза халцедону, яшми або опалу за деревом. Утворення К. доброї якості відбувається за умови того, що деревина після відмирання консервується шляхом перекривання осадовими породами або вулканічним попелом. Циркуляція води сприяє процесам заміни органічних елементів мінеральними речовинами. Зовнішня структура деревини при цьому залишається незмінною. Колір К., як правило, сірий або коричневий, іноді також червоний, рожевий, світло-коричневий, жо-втий, рідко від синього до фіолетового, в окремих випадках зелений. Шліфування і полірування підсилюють колір. Найбільш відоме родовище К. – „Скам’янілий ліс” поблизу Холбрука в штаті Аризона (США), де можна побачити скам’янілі стовбури дерев із роду араукарії завдовжки до 65 м і товщиною до 3 м. Дрібні родовища К. є на всіх континентах. В Україні К. зустрічається в Донбасі (м. Дружківка), а також у Придністров’ї, Побужжі, Закарпатті, Криму, околицях Львова та ін. Використовується для виготовлення декоративних виробів, рідше – для виробництва прикрас. Синонім – скам’яніле дерево.
