[від гр. кrios – холод, лід; lithos – камінь, zone – пояс * англ. cryolitic zone, cryolithozone; нім. Frostboden; фр. zone de cryolithe; ісп. zona de criolitas] – верхній шар земної кори, для якого характерна мінусова температура гірських порід і можливість існування підземного льоду. За тривалістю існування виділяють К. багаторічну (від декількох до тис. рр.) і сезонну (протягом зими). Максимальна потужність К. перевищує 800 м. Багаторічна К. розділяється на субаеральну (співпадає з областю вікової мерзлоти, займаючи 25% суходолу), субгляціальну (під льодовиками) і субмаринну (приурочена до Полярного басейну). Для К. характерні кріогенні процеси і явища – кріогенне вивітрювання, морозне пучення, термокарст, курумоутворення, соліфлюкція, десерпція та ін.