[від гр. krystallos – прозорий, чистий] – прозорий безбарвний різновид кварцу. В давнину вважався нетанучим льодом. В українській науковій літературі під назвою „кришталь” вперше описаний у лекції „Про камені та геми” проф. Києво-Могилянської академії Ф. Прокоповичем (1705-1709). Має форму правильних призматичних, видовжених кристалів. Часто утворює двійники, друзи. Відомі кристали вагою понад 1 т. Твердість 7. Густина 6,5. Блиск скляний. Має п’єзоелектричні властивості. Утворюється в пустотах гідротермальних жил, а також гранітних пегматитів. На території України К.Г. добувають із гранітних пегматитів на пн.-зх. Українського щита та з гідротермальних кварцових жил Нагольного кряжа в Донбасі. Важлива сировина для виготовлення високочастотних акустичних приладів, деталей годинників, ювелірних виробів та ін. Синтетичні кристали К.Г. також широко використовують у промисловості.