[від гр. krystallos – прозорий лід] – тверде мінеральне тіло переважно правильної геометричної форми (багатокутник), в якому елементарні частинки (атоми, іони, молекули) розміщені закономірно, утворюючи кристалічну гратку. Елементами обмеження кристала є грані, ребра, вершини. Переважна більшість мінералів зустрічається в природі у формі кристалів. Вивченням кристалів займається кристалографія.