КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД

[від широкого розповсюдження відкладів крейди] – останній період мезозойської ери тривалістю близько 79 млн рр. (145-66 млн рр. тому). В межах К.П. виділяється геократична ранньокрейдова епоха, яка успадковує палеогеографічну ситуацію пізньої юри, а також таласократична пізньокрейдова епоха, коли відбувалися могутні трансгресії епіконтинентальних морів і сформувалися всі сучасні океани Землі. Згідно мобілістських реконструкцій Євразія, Пн. та Пд. Америка пересувалися на північ, Африка дрейфувала на схід, Австрало-Антарктичний континент – на південь. Розширювалися Атлантичний та Індійський океани. В результаті зближення Африки та Євразії замикається океан Тетіс. У пізній крейді відбувся справжній „вибух” планктонних форамініфер, які разом з коколітофоридами утворили потужні товщі писальної крейди. Значного поширення набули головоногі амоніти та белемніти. В акваторіях К.П. мешкали різноманітні риби, морські рептилії (іхтіозаври, плезіозаври, мезозаври). На суші панували динозаври, а в повітрі – крилаті ящери та віялохвості птахи. Наприкінці пізньокрейдової епохи відбулося „велике вимирання” палеобіоти, руйнування палеоекосистем моря і суші. Біосфера втратила майже 2/3 земних організмів. Зникли амоніти, белемніти, пелециподи та ін. молюски, велика кількість планктонних форамініфер, голкошкірих, а також повітряні ящери, динозаври, давні ссавці, значна кількість рослин. На території України в ранній крейді панували континентальні умови, лише в Карпатській геосинкліналі, Криму (за винятком гірського Криму і Керченського п-ва) та крайньому півдні існувало морське середовище. В пізній крейді обстановка докорінно змінилася у зв’язку з морською трансгресією, коли епіконтинентальний морський басейн вкрив майже всю територію. Острівною сушею залишились тільки райони центральної частини Українського щита, Донбасу, Гірський Крим, Переддобруджя та частина Прикарпатського прогину. За умов сталого таласократичного режиму і сприятливого клімату формувалися мергельно-крейдові товщі (потужність кілька сотень метрів). Завершує історію К.П. регресія морського басейну, зумовлена пізньокрейдовою мезозойською (кімерійською) фазою складчастості. Була чітко виражена кліматична зональність, яка проявилася як у розподілі осадків, так і різних груп організмів.