Вулканічна споруда, яка має форму конуса із зрізаною вершиною. Формується в результаті накопичення продуктів виверження навколо жерла вулкана. Форма К.В. обумовлена текучістю ла-ви, а також складом і властивостями пухкого виверженого матеріалу (попелу, шлаків, лавобрекчії та ін.). На вершині К.В., як правило, знаходиться кратер. Крутизна схилів К.В. визначається розмірами уламків. При виверженні тонкого матеріалу утворюються схили крутизною від 30 до 350; більш грубий матеріал накопичується поблизу кратера, формуючи схили з нахилом 400 і більше. На схилах головних К.В., як правило, розташовані дрібні бічні (паразитичні) конуси, а також тріщини, з яких витікають потоки лави. Застигаюча в тріщинах лава утворює дайки, які зміцнюють вулканічну споруду. В результаті ерозії та екзарації на схилах великих К.В. формуються баранкоси – своєрідні яри, що радіально розходяться від вершини до підніжжя. В Україні зруйновані К.В. розміщені в Закарпатті та Криму (Карадаг).
