[на честь австрійського геофізика В. Конрада] – сейсмічна поверхня розділу гранітного та базальтового шарів земної кори, що проявляється стрибкоподібним збільшенням швидкості сейсмічних хвиль (з 6 до 6,6 км/с). Глибина залягання – переважно на глибинах 15-20 км в межах континентальної земної кори. Названа ім’ям австрійського геофізика В. Конрада, який вперше виділив її у 1925 р. при вивченні землетрусу в Альпах. Чітко фіксується сейсмічними методами лише в окремих місцях. Під час буріння Кольської надглибокої свердловини (12262 м) К.П. не встановлена.