Гіпотетичний суперконтинент палеопротерозою, який упродовж 1,8-1,5 млрд рр. тому об’єднував всю земну кору Землі материкового типу. Складався із прото-кратонів, які пізніше увійшли до складу Лавренції, Балтики, Українського щита, Амазонського щита, Австралии, Сибіру, сіно-Корейської та Калахарійської платформ. Припущення про його існування було висунуто Дж. Роджерсом і М. Сантошем у 2002 році. Розміри К. оцінюють у 12900 км з півночі на південь і близько 4800 км зі сходу на захід. Формування К. відбувалось впродовж 2,0-1,8 млрд рр. Розпад суперконтиненту розпочався близько 1,6 млрд рр. за рахунок утворення рифтів вздовж заходу Лаврентії, Східної Індії, південної окраїни Балтики, південно-західної окраїни Сибіру, північно-західної окраїни Південної Африки і північної окраїни Північно-китайського блоку. Розпад тривав до остаточного розділення К. близько 1,3-1,2 млрд рр. тому.