КІАНІТ

Розділ: 
[від гр. kianos – темно-синій] – мінерал класу силікатів. Формула: Al2[O|SiO4]. Зустрічається у формі листуватих, витягнутих кристалів, часто двійників, пластинчастих зерен, щільних радіально-променистих до голчастих агрегатів. Колір від блакитного до синього з білими плямами, рідше сірий, зелений, червоно-коричневий. Колір риски білий. Блиск скляний до перламутрового на площинах спайності. Має анізотропію твердості: 4,5-5 за довжиною кристалів, 6,5-7 – в перпендикулярному напрямку. Густина 3,6-3,7. Спайність досконала. Злам ступінчастий. В кислотах не розчиняється. Утворюється в зонах високого тиску. Типовий мінерал метаморфічних порід – глинистих сланців, еклогітів, амфіболітів. В якості акцесорного мінералу присутній в гнейсах, слюдяних сланцях. Використовується для виробництва вогнетривких та кислотривких виробів, ізоляторів тощо. Прозорі різновиди – ювелірно-виробне каміння. Синонім – дистен.
Див.: 
Рис. 1. Кристали кіаніту (довжина 7 см)
Рис. 2. Анізотропія твердості кіаніту
Рис. 3. Огранений непальський кіаніт