КЕРН

[від нім. Кern – ядро, серцевина * англ. drill соre, соre sample; нім. Kern; фр. carotte; ісп. granetazo, testigo de sondeo] – стовпчик гірських порід циліндричної форми, який утворюється при колонковому бурінні та піднімається на поверхню всередині бурового снаряда (колонкової труби). Відбір керну здійснюється за допомогою керноприймача, який знаходиться всередині колонкової труби. Розбурювання породи при відборі керну відбувається по колу і керноприймач наповзає на сформований всередині кільця стовпчик породи. Далі керн заклинюють, відривають від вибою і піднімають на поверхню. Після вилучення керну з труби його розкладають у кернові ящики у чіткій послідовності відповідно до знаходження в розрізі свердловини. Увесь піднятий керн детально описується і передається у керносховище. В подальшому керн досліджується і аналізується (хімічний, петрографічний, спектральний та ін. методи). Керн – важливий геологічний документ, що використовується для характеристики товщі гірських порід при вивченні геологічної будови території та розвідуванні корисних копалин. За керном встановлюють стратиграфію товщі, склад порід, наявність викопних решток рослин і тварин, геодинамічну ситуацію, а також зміни клімату, палеогеографічних умов впродовж тієї чи іншої геологічної епохи.