[від давньої лат. назви провінції Уельс – Cambria] – перша знизу система палеозойської ератеми, відклади, утворені впродовж кембрійського періоду. В Міжнародній хроностратиграфічній шкалі поділяється на 4 відділи (Терреновіанський, без назви, мяолінгіанський. Фуронгійський) і 10 ярусів (мають назви 6 – Фортунійський, Вулліанський, Друмійський, Гужанський, Паїбіанський і Цзяншанський). Межі й глобальна кореляція кембрійських підрозділів базується на біостратиграфічних зонах за дрібночерепашковою фауною, археоціатами, трилобітами та конодонтами. Глобальні стратотипи затверджених меж підрозділів К.С. знаходяться в Канаді, США і Китаї. Для К.С. характерні карбонатні, сульфатно-карбонатні, евапоритові, карбонатно-гіпсоносні, бітумоносні формації. За розрізом Уельсу К.С. розпочинається з грубоуламкових шарів – конгломератів і конгломератових кварцитів. Вище залягають пісковики із залишками брахіопод, що перекриваються пісковиками і вапняками з трилобітами. Верхньокембрійські відклади представлені переважно сланцями і пісковиками із залишками трилобітів. У стратотиповому розрізі Сибіру у складі нижнього кембрію розповсюджені органогенні бітумінозні вапняки і горючі сланці, в середньому відділі – масивні, шаруваті вапняки з прошарками мергелів з трилобітами. Верхній кембрій Казахстану представлений плитчастими вапняками з трилобітами і брахіоподами. В Україні відклади К.С. не відслонюються і відомі за результатами буріння. Вони поширені лише у Західній Україні на сході Волино-Подільської монокліналі (на глибині 200 м), Львівському палеозойському прогині (на глибинах до 3 км) та Передкарпатському прогині (на глибині 4 км). Літологічно відклади представлені дрібнозернистими субліторальними та прибережними пісковиками, алевритами і аргілітами та глинисто-алевритовими породами неритової зони моря. В Передкарпатському прогині до К.С. відносять товщу флішоїдних порід потужністю до 1200 м. До корисних копалин кембрію належать родовища осадових залізних руд, бокситів, фосфоритів тощо.
Таблиця 1. Підрозділи кембрійської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ (Серія) | Ярус |
Вік, млн рр. тому |
| Кембрійська | Фуронгій | Ярус 10 | 489,5-485,4 |
| Цзяншаній | 494-489,5 | ||
| Паїбіан | 497-494 | ||
| Мяолінгіан | Гужаній | 500,5-497 | |
| Друмій | 504,5-500,5 | ||
| Вулліан | 509-504,5 | ||
| Відділ 2 | Ярус 4 | 514-509 | |
| Ярус 3 | 521-514 | ||
| Терреновіан | Ярус 2 | 529-521 | |
| Фортуній | 541-529 |