[від гр. kassiteros – станум (олово)] – мінерал класу оксидів. Формула: SnO2. Зустрічається серед пегматитів, скарнів, кварцових жил, грейзенів у вигляді призматичних, пірамідальних кристалів, а також зернистих, натічних, радіально-волокнистих агрегатів, обкатаних зерен (олово розсипне). Сингонія тетрагональна. Колір переважно бурий до чорного. Блиск на площинах кристалів алмазний, на зламі – жирний. Твердість 6-7. Крихкий. Злам від раковистого до рівного. Густина 6,5-7,1. Типовий гіпергенний мінерал, пов’язаний з кислим магматизмом. В приповерхневих умовах стійкий, накопичується у розсипах. Утворення К. пов’язано з пневматолітово-метасоматичними процесами. Поширений в Індонезії, Бірмі, Таїланді, Болівії, Австралії, Казахстані, Забайкаллі, Чукотці. Єдина промислова олов’яна руда. Синонім – олов’яний блиск.
