[від нім. Karren] – система невеликих заглибин на поверхні масиву розчинних порід (вапняки, гіпси, солі) у вигляді борозен, щілин, каналів, лунок глибиною від кількох см до 1-2 м, що розташовані паралельними рядами та зорієнтовані вздовж схилів. Утворились в результаті дії переважно атмосферних вод. Характеризують початкову стадію розвитку карсту. Значний вплив на процес утворення каррів має біохімічна діяльність коріння рослин та ґрунтові організми. Іноді карри займають значні площі, утворюючи каррові поля. Широко поширені на території країн Європейського Середземномор’я; в Україні – у Гірсько-Кримській карстовій області.
