[від лат. carbo – вугілля] – гірські породи, які складені переважно мінералами класу карбонатів. До цієї групи відносяться породи, що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, родохрозиту та ін. Також до складу К.П. в незначній кількості часто входять глинисті мінерали, кварц, органічна речовина, фосфорит, пірит та ін. Утворюються переважно шляхом осадження в морських і озерних басейнах. Серед головних генетичних типів К.П. виділяють органогенні, хемогенні та уламкові. Є досить розповсюдженими породами (20% від усіх осадових порід). Серед К.П. найчастіше зустрічаються вапняк (доломітовий, глинистий), мергель, карбонатна глина, крейда. Використовуються для виробництва цементу, вапна, щебеню, будівельного каменю, у чорній металургії – як флюси, вогнетриви, у сільському господарстві – для вапнування ґрунтів, як кормові добавки тощо.