КАНЬЙОН

[від ісп. сanon – труба] – ущелина, глибока вузька річкова долина з прямовисними або крутими схилами, часто ступінчастими. Характерні для плато, а також для гірських регіонів. Найчастіше пов’язані з розломними зонами. Типовим вважається К. на р. Колорадо (США) глибиною до 2000 м. В Україні типовим К. є Великий каньйон Криму. К. мають окремі ділянки долин рр. Чорної, Качі та ін. у Кримських горах, долини Чорного Черемошу та Білого Черемошу в Карпатах. Каньйоноподібною є долина Дністра від с. Нижнєва до м. Могилева-Подільського, долини його лівих приток у нижніх течіях – Коропця, Лядової, Збруча та ін., окремі ділянки долин річок Ужа, Случі, Тетерева. В межах К. зустрічаються унікальні відслонення порід, що віднесені до геологічних пам’яток.
Рис. 1. Каньйон Зайон у штаті Юта, США
Рис. 2. Буцький каньйон на р. Гірський Тікич. Село Буки Черкаської області