[від широкого поширення процесів вугленакопичення] – п’ятий геологічний період від початку палеозойської ери тривалістю близько 60 млн рр. (359-299 млн рр. тому). Впродовж К.П. відбувались інтенсивні складкоутворювальні процеси герцинського орогенезу. За мобілістськими побудовами в К.П. продовжувалося сходження континентів. Наприкінці карбону (остаточно – на початку пермі) утворюється суперматерик Пангея, який складається з Гондвани та Лавразії. Протягом К.П. формувалися потужні товщі кам’яного вугілля, чому сприяли кліматичні умови, тектонічні процеси (опускання) та поширення наземної рослинності (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). В пізньому карбоні наслідком похолодання клімату було зледеніння в межах суперконтиненту Гондвана, що продовжувалося і у ранньопермську епоху. В зв’язку з активним заселенням суші рослинами та мікроорганізмами розпочався процес формування ґрунтової оболонки Землі. Зростання в атмосфері кисню спричинило „вибух” у розвитку тваринного світу. Були поширені комахи і земноводні, з’явились рептилії, у морях переважали безхребетні.
Таблиця 1. Підрозділи кам'яноугільного періоду, згідно ICС (Міжнародної хроностратиграфічної шкали)
| Період | Підсистема | Eпоха | Вік | Вік, млн років тому |
| Кам'яновугільний | Пенсільванська | Верхній карбон | Гжельський | 298,9–303,7 |
| Касимовський | 303,7–307,0 | |||
|
Середній
карбон
|
Московський | 307,0–315,2 | ||
| Башкирський | 315,2–323,2 | |||
| Міссісіпська |
Нижній
карбон
|
Серпуховський | 323,2–330,9 | |
| Візейський | 330,9–346,7 | |||
| Турнейський | 346,7–358,9 |