КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ ПЕРІОД

[від широкого поширення процесів вугленакопичення] – п’ятий геологічний період від початку палеозойської ери тривалістю близько 60 млн рр. (359-299 млн рр. тому). Впродовж К.П. відбувались інтенсивні складкоутворювальні процеси герцинського орогенезу. За мобілістськими побудовами в К.П. продовжувалося сходження континентів. Наприкінці карбону (остаточно – на початку пермі) утворюється суперматерик Пангея, який складається з Гондвани та Лавразії. Протягом К.П. формувалися потужні товщі кам’яного вугілля, чому сприяли кліматичні умови, тектонічні процеси (опускання) та поширення наземної рослинності (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). В пізньому карбоні наслідком похолодання клімату було зледеніння в межах суперконтиненту Гондвана, що продовжувалося і у ранньопермську епоху. В зв’язку з активним заселенням суші рослинами та мікроорганізмами розпочався процес формування ґрунтової оболонки Землі. Зростання в атмосфері кисню спричинило „вибух” у розвитку тваринного світу. Були поширені комахи і земноводні, з’явились рептилії, у морях переважали безхребетні.

Таблиця 1.  Підрозділи кам'яноугільного періоду, згідно ICС (Міжнародної хроностратиграфічної шкали)

Період Підсистема Eпоха Вік Вік, млн років тому
Кам'яновугільний Пенсільванська Верхній карбон Гжельський 298,9–303,7
Касимовський 303,7–307,0
Середній
карбон
Московський 307,0–315,2
Башкирський 315,2–323,2
Міссісіпська
Нижній
карбон
Серпуховський 323,2–330,9
Візейський 330,9–346,7
Турнейський 346,7–358,9