[від широкого поширення кам’яного вугілля] – п’ята знизу система палеозойської ератеми, що об’єднує відклади, утворені впродовж кам’яновугільного періоду (360-299 млн рр. тому). Виділена англ. геологами У. Конібіром і У. Філіпсом (1822) у Зх. Європі. Сучасний її об’єм встановлений А. Седжвіком і Р. Мурчисоном (1839). У складі К.С. виділяють: 2 підсистеми – міссісіпську і пенсільванську; 3 відділи – нижній, середній і верхній; 7 ярусів – турнейський, візейський, серпуховський, башкирський, московський, касимовський, гжельський. Перші три яруси входять до складу нижнього карбону (міссісіпської підсистеми), два наступних – до середнього карбону, два останніх – до верхнього. Середній і верхній карбон об’єднані у пенсільванську підсистему. У нижньому карбоні значно поширені морські карбонатні (вапняки, доломіти) і вугленосні відклади, боксити. В екваторіальних вологих умовах в пд. частині Пн. Америки і на теренах Європи в морських басейнах сформувалися хемогенні та органогенні вапняки, поклади марганцю (Франція, Німеччина, Данія), оолітових залізних руд (Марокко, цн. райони європейської частини Росії). На суші накопичились каолінові товщі, боксити (Східноєвропейська платформа, Тіман, Шотландія, Аппалачі), потужні вугленосні відклади – вугільні басейни Зх. та Цн. Європи, Львівський, Донецький і Підмосковний басейни Східноєвропейської платформи, Кизелівський басейн Зх. Уралу. Середній відділ К.С. формувався в умовах різкого скорочення області осадконакопичення. Для півночі аридної області характерні гіпсоносні породи, доломіти і континентальні червонобарвні відклади в межах території США та Євразії. На північ від цієї області, в умовах помірно вологого тропічного клімату сформувалися каолінітові й сіробарвні піщано-глинисті відклади на території Пн. Америки, Сибіру, Сх. Казахстану, Монголії, Китаю. Вони найбільш відомі в Карагандинському, Екібастузькому, Кузнецькому і Тунгуському вугільних басейнах. Середній і верхній відділ К.С. характеризується відкладами вугілля, бокситу і сидериту, що сформувалися в умовах екваторіального тропічного клімату. Це відомі вугільні басейни США, Англії, Німеччини, Франції, Бельгії, України і Росії (Донбас), Кавказу, Балканського п-ва, Китаю та ін., а також цілий ряд родовищ бокситу і сидериту. Серед морських відкладів виділяються біогермові вапняки (Приуралля, Пн. і Цн. Америка). Для верхнього відділу К.С. в межах Гондвани характерні льодовикові відклади – тиліти (серія Двайка Пд. Африки, серія Ітатаре Пд. Америки, серія Талчир Індії, формації Куттунг і Каміларон в Австралії, а також тиліти Сх. Антарктиди і Мадагаскару). На території України відклади К.С. розповсюджені у Донецькому прогині (потужність близько 12 км), Дніпровсько-Донецькій западині (4,7 км), на пн. схилі Українського щита (2,2 км), у Львівському палеозойському прогині (1,4 км) та Переддобруджинському прогині (1,3 км). Відклади К.С. зустрічаються також у складчастих спорудах Гірського Криму та Карпат і в платформній частині Криму. В розрізах території України К.С. представлена аргілітами, алевролітами, пісковиками, вапняками, кам’яним вугіллям. Найповнішим є розріз К.С. Донбасу. З відкладами К.С. пов’язані родовища кам’яного вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни), нафти і газу (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), ртуті, поліметалевих руд, флюсових вапняків і доломітів, будівельних матеріалів (Донбас).
Таблиця 1. Підрозділи кам'яноугільної системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система | Підсистема | Відділ | Ярус | Вік, млн років тому |
Кам'яновугільна | Пенсільванська | Верхній карбон | Гжельський | 298,9–303,7 |
Касимовський | 303,7–307,0 | |||
Середній
карбон
|
Московський | 307,0–315,2 | ||
Башкирський | 315,2–323,2 | |||
Міссісіпська |
Нижній
карбон
|
Серпуховський | 323,2–330,9 | |
Візейський | 330,9–346,7 | |||
Турнейський | 346,7–358,9 |
Таблиця 2. Пермська система у складі палеозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ератема | Система |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
Палеозойська | Пермська | 298,9 - 251,9 |
Кам'яновугільна | 358,9 - 298,9 | |
Девонська | 419,2 - 358,9 | |
Силурійська | 443,8 - 419,2 | |
Ордовицька | 485,4 - 443,8 | |
Кембрійська | 541,0 - 485,4 |