[від лат. найменування Шотландії – Каледонія] – ранньопалеозойська складчастість, що формувалась впродовж 490-390 млн. рр. тому (кембрій, ордовик, силур, початок девону). У К.С. виділяють різні за віком фази, назви яких пов’язані з місцями її прояву: ранньокаледонську салаїрську (сардську) – середній кембрій; таконську – рубіж ордовику і силуру; арденську – пізній силур; пізньокаледонську (арійську) – рубіж силуру і девону. Складчастість була зумовлена процесами сходження континентів (террейнів) Лаврентії, Балтії і Авалонії та закриття океану Япетус. Внаслідок утворився суперконтинент Лавразія. У Зх. Європі до каледонідів належать складчасті споруди Британських островів та Скандинавії, у Зх. півкулі – області Ґренландії та Пн. Апалачів, у Зх. Азії – Алтає-Саянський регіон, зх. частина Цн. Казахстану та Пн. Тянь-Шань. К.С.
