[від лат. iris – веселка, райдуга] – оптичний ефект, що проявляється в деяких мінералів у вигляді внутрішнього райдужного сяйва, яке спостерігається на рівному відколі або на відполірованій поверхні. Зумовлена багаторазовим відбиттям світла (інтерференцією) на полісинтетично здвійникованих мікро- та субмікропластинках мінералу. Іризація лабрадору згадується ще в XVI ст. (Агрікола, 1546). Здатність до іризації мають адуляр, олігоклаз, лабрадор, місячний камінь, деякі корунди та ін. мінерали. Каміння з таким ефектом після обробки у вигляді кабошонів має привабливий вигляд та ювелірну цінність. Див. також відео иризації беломорита.
