ІПРСЬКИЙ ЯРУС

[від назви р. Іпр у Бельгії] – нижній ярус еоценового відділу палеогенової системи, що об’єднує відклади, сформовані впродовж 55,8-48,6 млн рр. тому. Встановлений бельгійським геологом А. Дюмоном (1849). Його стратотипом є фланерські глини, що відслонюються на схилах р. Іпр у Бельгії. Відповідає бахчисарайському регіоярусу Криму. На околицях Бахчисараю в основі вищезазначеного ярусу залягає пласт глауконітового вапняку, який перекривається шарами глауконітових глин, що переходять у карбонатні глини з прошарками мергелів. У шарах ярусу присутні двостулкові молюски, брахіоподи, нумуліти, форамініфери та ін. На геологічних картах і розрізах позначається індексом P2i.
Таблиця 1: Іпрський ярус у складі палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система Відділ Ярус Вік, млн
рр. тому
  Палеогенова   Олігоценовий  Хаттський  28,1—23,03
 Рюпельський  33,9—28,1
  Еоценовий  Приабонський  37,8—33,9
 Бартонський  41,2—37,8
 Лютецький  47,8—41,2
 Іпрський  56,0—47,8
  Палеоценовий  Танетський  59,2—56,0
 Зеландськй  61,6—59,2
 Данський 66,0—61,6