Зовнішній ефект землетрусу на поверхні Землі, що проявляється через зміщення ґрунту, частинок гірських порід, руйнування будівель, появу тріщин на поверхні та ін. Інтенсивність землетрусу оцінюється в балах. Останні не є фізичними величинами, а використовуються для визначення сили підземних поштовхів за зовнішнім проявом: відчуттями людей, переміщеннями предметів, руйнуванням будівель, зміною рельєфу. До 1998 року в Європі (в Україні) для оцінки землетрусу використовувалась 12-бальна шкала (MSK-64), яка була розроблена у 1964 році Медведєвим (СРСР), Шпонхойером (НДР) і Карником (Чехословаччина). З 1998 року в країнах ЄС використовується більш сучасна макросейсмічна шкала ЕМS-98. Згідно цієї шкали залежно від інтенсивності всі можливі землетруси розбиті на 12 рангів (балів). В Україні у зв'язку з відміною шкали MSK-64 (ГОСТ 6249-52) і необхідністю адаптації до Європейської макросейсмічної шкали EMS-98 розроблена і стандартизована (ДСТУ Б В.1.1-28:2010) 12-бальна шкала сеймічної інтенсивності, яка використовується для практичних цілей і покладена в основу державних будівельних норм (ДБН В.1.1-12:2014). Не треба плутати шкалу інтенсивності (бальності) зі шкалою Ріхтера. Остання оцінює не інтенсивність, а магнітуду – умовну одиницю (не бали!), що визначає відносне зміщення частинок породи на умовній відстані від епіцентру. Шкала магнітуд має градацію від 0 до 9,5. За результатами досліджень інтенсивності землетрусів на тій чи іншій території будують карти сейсмічного районування.