[від гр. isos – рівний, подібний; topos – місце] – різновиди атомів одного й того ж хімічного елемента, ядра яких мають однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів. Вони мають однаковий заряд, але різну масу, однакові хімічні, але різні фізичні властивості. І. займають одну клітинку таблиці Менделєєва. Позначаються символом хімічного елемента з добавлянням верхнього лівого індексу, який означає масове число (наприклад, 222Rn). В межах літосфери виділяють I. стабільні й I. нестабільні, або радіоізотопи. Останні активно використовуються в геології (геохронології) для встановлення абсолютного віку гірських порід. Для цього застосовують показник періоду напіврозпаду радіоізотопу - час, впродовж якого кількість ядер ізотопу зменшується у 2 рази. Для розповсюджених природних ізотопів урану-238 і торію-232 цей період становить відповідно 4,498 млрд років і 0,1389 млрд років. Див. також нукліди.