ІЗОПАХІТИ

[від гр. isos – рівний, pachys – товстий] – лінії на карті чи плані, проведені через точки, що відповідають однаковій потужності пластів одновікових гірських порід. Виділяються головним чином за даними свердлування. Карти І. використовуються в стратиграфії, седиментології, структурній геології і вулканології.
Рис. 1. Ізопахіти потужності попелу після виверження вулкана Тамбора у 1815 році