ЗОНА ГІПЕРГЕНЕЗУ

[від гр. zone – пояс + гр. hyper – над, зверх, понад; genesis – походження, народження] – за О.Є. Ферсманом (1922, 1934), приповерхнева зона літосфери на межі з гідро-, атмо- і біосферою, в межах якої відбуваються гіпергенні процеси – зміни та руйнування первинних мінералів та гірських порід і перетворення їх у стійкі до даних умов мінерали та породи. В Г.З. утворюється елювій, а також формуються залишкові, інфільтраційні, розсипні, осадові родовища корисних копалин. Синонім – зона вивітрювання.